- НОК України
- Новини
-
Олімпійські змагання
- Олімпійські ігри
- Юнацькі Олімпійські ігри
- Європейські ігри
- Всесвітні пляжні ігри
- Європейські юнацькі олімпійські фестивалі
- Виступи українців на Олімпійських іграх
- Виступи українців на Юнацьких Олімпійських іграх
- Виступи українців на Європейських іграх
- Виступи українців на Європейських юнацьких олімпійських фестивалях
- Доброчесність спорту

Сьогодні, 2 серпня, на легкоатлетичному стадіоні Олімпійських ігор в Парижі розпочалися змагання зі стрибків у висоту серед жінок. Юлія Левченко завершила виступи на Іграх на стадії кваліфікації, не зумівши подолати висоту 1.83. Припинивши боротьбу, вона залишилася у секторі, аби підтримати ще двох представниць України у цьому виді: Ярославу Магучіх та Ірину Геращенко. А після цього у коментарі пресслужбі НОК України пояснила, що завадило їй виступити краще і кваліфікуватися до фіналу разом з подругами по команді.
«Звичайно, легше виходити в сектор, коли ти відчуваєш, що готовий на 100%, відзначила Юлія Левченко. — А в мене, напевно, зараз був 1% з моїх 100 за відчуттями. Дивлячись на сьогоднішню кваліфікацію, я розумію, що поганий результат — це ще не найгірше, що може трапитись. Сьогодні якась битва, дуже багато дівчат вибули зі змагань, тому що травмувалися. Тому я хочу подякувати тренеру, що тут я уникнула таких проблем. На Олімпійських іграх кожен бореться зі своїх останніх сил і прагне виступити по максимуму. Іноді трапляється так, як сьогодні. Падіння, травми... Від цього ніхто не застрахований. Звичайно, прикро, що мені не вдалося показати те, на що була готова, а готова я була на більше. Але, тим не менш, будемо рухатись далі».
Спортсменка також зазначила, що вимкнула погані думки після невдалої третьої спроби, залишивши аналіз своїх стрибків на потім, і сконцентрувалася на тому, щоб підтримати подруг по команді, які продовжували боротьбу:
«Тікати зі стадіону мені точно не хотілося: вирішила насолодитися тим, що я вже тут, подивитися змагання і повболівати за дівчат. У нас в команді немає заздрощів одна до одної. Ми працюємо на результат, і світовий рекорд Ярослави це підтверджує. І він нас тільки підбадьорює. У нас дуже класна дружна команда, на нас немає ніякого тиску з боку тренерів. Вони всі в недалекому минулому атлети, спортсмени, вони це все розуміють, тому вони дають класні мотиваційні настанови».
Бажаємо Юлії якнайшвидше віднайти свою форму та вже незабаром успішно виступати на майбутніх стартах!